Кнутс Скуєнієкс (Латвія). Мала моя батьківщина

Латвійського поета Кнутса Скуєнієкса не треба представляти якось особливо в Україні, його поезія досить добре відома у нас через публікації в журналах та альманахах, в колективних поетичних збірках, а 1994 року у видавництві «Український письменник» вийшла окрема поетична книжка К. Скуєнієкса — «Насіння в снігу» в моєму перекладі. Він частий гість на різних мистецько-літературних заходах в Україні. Латвійський читач у свою чергу прилучається до української поезії завдяки його активній перекладацькій діяльності, що не пройшло непоміченим в Україні — латвійський поет отримав українську престижну літературну премію імені Івана Франка, яку присуджують саме за перекладацьку роботу саме української літератури на інші мови.

Народився К. Скуєнієкс у Ризі, його мати Марія Зауерхаґена була акторкою, а батько Емілс Скуєнієкс був досить відомим латиським письменником, але війна розлучили його із сином. Е. Скуєнієкс продовжував літературну працю в еміграції, видав там багато своїх книжок. Кнутс рано втратив і матір, тому з трьох років його виховувала бабуся.

Починав учитися К. Скуєнієкс у Латвійському університеті, (1954-56), потім у Літературному інституті ім. . М. Горького в Москві (1956-61). Попрацював за фахом менше року, бо 1962 р. його несправедливо звинуватили у протиправній діяльності, через те сім років провів у виправній колонії в Мордовії серед політичних в’язнів, з яких найбільше було українців, через те Кнутс і досі пристойно спілкується українською мовою. Був реабілітований ще за радянської влади (1989), про що розповідала московська газета «Известия» з деякими подробицями карної справи, наприклад, «серйозним» звинуваченням було зберігання забороненої літератури — у домашній бібліотеці знайшли Британську енциклопедію англійською мовою, яка залишилася від батька.

Першою книжкою К. Скуєнієкса, яка побачила світ після звільнення, була перекладна збірка віршів Лесі Українки «Сестра громовиці» — 16 тис. примірників розійшлися майже миттєво серед 1,5 мільйонного латиського народу. К. Скуєнієкс володіє багатьма мовами, активно перекладає з них й досі, в тому числі й драматичні твори (більше 20-ти п’єс), а в перші роки після звільнення це була єдина можливість йому друкуватися, бо друкувати власні творіння не дозволяла тодішня влада досить довго. Потім книжки з його віршами почали виходити постійно, а нині його твори вже увійшли до шкільної та університетської програм. За текстами поета створено багато пісень різними композиторами. Займається він і літературною критикою, цікавими є його звертання до витоків фольклору різних народів.

2001 р. до Третього круглого столу поетів Європи К. Скуєнієкс видав антологію, в якій представив поряд з мовою оригіналу свій переклад одного вірша майже з кожної європейської мови — 73 вірша, 73 мови. Від України він обрав Ігоря-Богдана Антонича.

Був ініціатором створення Латвійського відділення ПЕН клубу, тривалий час був його президентом. За своє багатогранну перекладацьку роботу і власну творчість К. Скуєнієкс має різні премії та відзнаки, є кавалером кількох орденів, у тому числі іноземних держав.

Юрко Садловський — поет, перекладач, доктор філології. Народився у Львові 6 травня 1970 р. З 1988 р. і до 2009 р. навчався, жив і працював у Латвійській Республіці. До року 2009 викладав українську мову та літературу на філологічному факультеті Латвійського Університету, а також був учителем латиської мови та літератури в ризьких середньо освітніх закладах. Зараз живе і працює у Львові. Ініціатор та організатор проведення міжнародних конференцій, семінарів, літературних заходів у Латвії та Україні. Голова громадської організації «Центр балтистики» у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Промоцію книжки підтримало Міністерство закордонних справ Латвійської Республіки, посольство Латвійської Республіки в Україні та Почесне консульство Латвійської Республіки у місті Львові.
Переклад і видання книжки фінансово підтримали Латвійська спілка письменників і Міністерство культури Латвійської Республіки.

Серія перекладної поезії
Переклад з латиської Юрка Садловського

60 сторінок
Формат 145х160мм
Жовтень 2016 року