Адам Лешкевич. Хороші пси неквапливо сягають фіналу

Адам Лешкевич та його персонажі невгамовно провадять діалог зі світом. Як наслідок, у цих віршах ефектно перемежовуються образи й терміни з найрізноманітніших царин: від італійської барокової музики до новітнього американського кіно, від популярних телешоу до елегій Райнера-Марії Рільке, від футболу до ботаніки… Очевидно, так іронічно та по-філософськи сполучати реалії міг би хіба що Константи-Ільдефонс Ґалчинський, якби на початку 2020-х років улаштувався зарубіжним спецкором на канал Майкла Щура.

Адам Лешкевич (народився 1988 року в Ополі) – польський поет. Пише, редагує, музикує, перекладає. Автор збірок Fantomowa głowa (2016) і Apokalipsa psa (2020). Лауреат літературних конкурсів імені Артура Фриза, а також Złoty Środek Poezji за книжковий дебют. Колишній редактор квартальника Pressje. Мешкає в Кракові.

В’ячеслав Левицький (народився 1988 року в Києві) – український поет, перекладач, літературознавець. Кандидат філологічних наук. Лауреат перекладацької премії «Metaphora», поетичного фестивалю «Молоде вино», літературних конкурсів «Гранослов», «Кримський інжир / Qirim inciri», «Смолоскип», «Экслібрыс» імені Володимира Короткевича (відзнака опозиційної Спілки білоруських письменників), конкурсу на здобуття стипендії «Gaude Polonia» тощо. Автор трьох поетичних збірок, кількох монографій, а також численних різножанрових публікацій в українській і зарубіжній періодиці. Деякі твори письменника перекладено англійською, білоруською, вірменською, польською, сербською, французькою мовами. Мешкає в Києві.

*

Найдорожчі серцю

пахощі кедра, вловимі
у велетенській залі, яка б могла
вважатись моделлю того, що настане
після смерті, Небесного гіпермаркету,
нагадали мені парфум Un Jardin En Mediterranee —
виріб, котрий розчулив мене колись до сліз
без усякої думки.
І коли б назвали його цибулею вітчизняною,
було б те саме, адже йдеться не про слова
(«Не називаю її раєм, тії хатиночки у гаї
над чистим ставом край села»), але тоді
про що? Раз незрозуміло, то, напевне, про гроші:
так кажуть. Он воно як. Але ж кажуть теж:
«У нас нема зерна неправди за собою».
Кажуть же: не забувай
про борошно! А отже, не забувай про мене.

*

Книжка видана за підтримки та в співпраці
з Інститутом Літератури в Кракові

Переклав В’ячеслав Левицький
жовтень, 2022
145х200мм
56 с.
ISBN 978-617-692-704-4
ISBN 978-83-67170-68-0