Покинути світ абсурдів: Із отцем професором Мечиславом Альбертом Кромпцем розмовляє отець Ян Сохонь

Невипадково згадують про роль учителя, коли йдеться про Мечислава Кромпця, і невипадково згадують про вплив однієї людини на історію людства, коли йде мова про його вклад у розвиток філософії, науки та культури. Мало хто ставив перед собою настільки непрості й важливі завдання, як отець професор Мечислав Альберт Кромпець. Одним із найважливіших його досягнень було збереження та розвиток університету, який став осередком виховання нових поколінь вільних людей і справжнім символом свободи науки.

2021 року ми видаємо цю книжку в столітній ювілей Мечислава Альберта Кромпця. Народився він під Тернополем у селі Мала Березовиця 1921 року. Закінчив Державну ґімназію ім. Вінцента Поля в Тернополі 1939 року, після чого вступив до чину отців-домініканців у Кракові. 1943 року склав довічні обітниці, а 1945 був висвячений на священника. Із 1951 року працював у Католицькому університеті в Любліні, а з 1970 до 1983 року виконував обов’язку ректора.

Виданням цієї книжки-інтерв’ю з отцем професором ми маємо намір познайомити читачів із його незвичайною особою: ця книжка репрезентує пряму мову Мечислава Кромпця. Він сам розповідає про своє життя, про історичні перипетії його часів і про боротьбу за університет, Церкву та віру. У книжці знайдете образи його родинного села, навчання в ґімназії, спомини з років війни, про навчання, працю, а також спогади про його зустрічі з найвидатнішими людьми його часів. Із отцем професором веде розмову отець Ян Сохонь – видатний науковець і письменник. Саме завдяки його ідеї постала ця книжка.

Тривала дружба Мечислава Кромпця із Каролем Войтилою, який пізніше став Папою Іваном Павлом ІІ, стала дороговказом та водночас порятунком для багатьох поляків, які не корилися політичній системі ПНР. Це також допомогло врятуватися Католицькому університету і стати одним із найважливіших закладів вищої освіти в Польщі. «Я завжди дивувався Твоєму реалізму в поглядах на щоденність і максималізм у пошуку відповідей на пов’язані з нею питання й проблеми,» — написав Іван Павло ІІ у листі до о. Мечислава Кромпця з нагоди його 80-ліття. Він мав рацію, адже отець професор невтомно обороняв свої реалістичні філософські позиції, що мало величезний вплив на його життя й діяльність.

Його метою було «дослідити світ і людину, щоби вивести з абсурду існування та мислення». Він при цьому усвідомлював, що «без розуму ніхто не здатен прийняти віру». Майбутнім поколінням він заповів, що «потрібно піддатися впливові реалістичної філософії буття та з розумінням вслухатися в голос християнського Об’явлення». І додав: «цього цілком вистачить».

Польський центр культури та освіти ім. Мечислава Альберта Кромпця у Тернополі дякує всім, хто допоміг, підтримав та причинився до видання цієї книжки, а також усім тим, які прочитають цю книжку і таким чином вшанують цього великого чоловіка та філософа.

Петро Фриз,
голова Польського центру культури та освіти
ім. Мечислава Альберта Кромпця у Тернополі

*

Переклав із польської Юрій Завадський
254 с.
145*200мм
жовтень 2021 року
ISBN 978-617-692-660-3