Серґіуш П’ясецький. Записки офіцера Червоної Армії

Серґіуш П’ясецький – польський письменник, публіцист, офіцер польської розвідки. Народився 1901 року в Білорусі, помер 1964 року у Великій Британії. Прожив бурхливе життя: став свідком революції в Російській імперії, Першої світової війни та безлічі конфліктів на шляху становлення незалежних держав у Східній Європі у міжвоєнний час. Займався різною нелегальною діяльністю, добре знався на кримінальному житті, тому 1922 року став аґентом польської розвідки. Заробляючи торгівлею кокаїном, сам став наркозалежним, і його звільнили з розвідки. Після скоєння ряду злочинів 1926 опинився у в’язниці, і від смертної кари його врятував лише    досвід розвідника. Відбуваючи покарання, почав писати літературні твори. Завдяки творчості став відомим, що навіть спричинилося до його дострокового звільнення 1937 року. Після в’язниці лікувався від туберкульозу, нав’язував контакти з мистецькими колами. З початком Другої світової війни отримав пропозицію від Армії Крайової очолити спеціальний відділ з виконання смертних кар. 1946 року, уникаючи репресій з боку радянської влади, виїхав до Італії, потім потрапив до Великої Британії, де прожив решту життя. З 1951 року в ПНР всі його твори були під забороною, оскільки він завжди залишався безкомпромісним антикомуністом, суворо критикував будь-які загравання з радянською системою. Книжка, яку тримаєте в руках – гостра сатира на радянську пропаґанду, тогочасні армійські та державні порядки, яку письменник писав і переписував майже двадцять років. Це документ про згубний вплив тоталітаризму, про втрату самостійності мислення, про перетворення людини на механізм – несамостійну одиницю системи.

Андрій Бондар – український письменник, публіцист і перекладач. Народився 14 серпня 1974 р. в м. Кам’янці-Подільському. Автор чотирьох поетичних збірок і трьох книжок малої прози. Переклав десятки книжок з польської та англійської мов. Закінчив Національний університет “Києво-Могилянська Академія” 2001 року (магістр філології). Працював редактором літературних сторінок у газетах “Дзеркало тижня” і “Газета по-українськи”. Колумніст сайтів “Дойче Велле” і “Збруч”. Стипендіат польських літературних стипендій “Gaude Polonia” (2003, 2016) і Homines Urbani (2004). З 2019 року – член українського ПЕН-клубу. Лауреат премії видавництва «Смолоскип» (1997). Лауреат премії “Книжка року BBC” у номінації “Есеїстика” (2018). Остання збірка короткої прози – “Церебро” (2018).

*

Ідея презентувати українському читачеві книгу «Записки офіцера Червоної Армії» виникла під час відзначення минулого року 100-річчя союзу Пілсудський-Петлюра і, фактично, стала його логічним доповненням. Тоді багато було сказано про історію, битви, перемоги, союзи, поразки, їх причини і значення, однак, на мою думку, не у повній мірі прозвучала інформація про те, ким же насправді був той, з ким велася боротьба. І хоча події у книзі відбуваються на території Вільнюського краю, починаючи від нападу Червоної Армії на Польщу і завершуючись на початку 1945 року, все ж вона, як небагато інших, торкається суті більшовизму і комунізму сталінського періоду, такого ж актуального, як і в 20-ті роки ХХ століття. Автор книги, Сергій Пясецький, використовуючи іронію, гротеск і гумор змальовує психологічний портрет типового представника радянського менталітету на прикладі офіцера Червоної Армії Михайла Зубова. Цей персонаж не здатний самостійно мислити і розуміє світ через призму лише тієї правильної ідеології, яка була йому прищеплена. Інакше кажучи, автор детально показує читачеві розум підневільної людини, елемента, який створює небезпечну масу, і все це на фоні трагічних доль людей на окупованих територіях.

Сам автор, Сергій Пясецький, був надзвичайно яскравою особистістю. Його насиченої подіями біографії з багатьма небезпечними перипетіями вистачило б на багатьох людей. Він, як небагато інших, знав радянський менталітет. Народився у Ляховичах, поблизу Барановичів. Ще молодим хлопцем був свідком революційних подій, боровся з радянською владою спочатку за незалежну Білорусь, а потім брав участь у обороні Варшави в 1920 році. Не залишався осторонь у період ІІ Світової війни, коли діяв воюючи у лавах Армії Крайової. Радянську реальність він також відчув працюючи у польській розвідці у міжвоєнний період на території СРСР, чи теж будучи звичайним контрабандистом на польсько-радянському кордоні, який регулярно, ясна річ, що нелегально, перетинав. Зрештою, саме комуністична ідеологія змусила його утікати і надовго емігрувати до Італії, а потім до Великобританії, де він помер у 1964 році.

Бажаю приємного читання,
Генеральний Консул РП в Луцьку, Славомір Місяк
Луцьк, 13 березня, 2021 р.

*

280 c.
145*200мм
м’яка обкладинка
Квітень 2021 року
ISBN 978-617-692-618-4