Книжка про загублений напівуявний світ, в якому має необережність опинитися загублений у собі молодий чоловік – з польським паспортом, з польськими звичаками, польським іменем і польською мовою посеред надреального й непізнаваного Бердичіва. Повість крутиться навколо раптової загибелі свиней, але головна історія все ж відбувається в голові головного персонажа: його психічна трансформації і стає найбільш захопливою сюжетною лінією, які би дикі й шалені події не відбувалися навколо його особи. Чи йому вдасться віднайти самого себе, свій паспорт, свій годинник, дорогу додому? Запитайте про це книжку, вона може відповісти несподівано.
*
— …Старо-церковно-слов’янською «Бердичів» означає «митний пункт, прикордонний пункт». Найчастіше слово використовується у значенні «зал очікування».
Баба аж благоговійно зітхає:
— Найсвятіша правда. Кажуть, що між смертю та воскресінням Господь Ісус у нас у Бердичіві постояв!
— «Термінал»! — виривається Фомка. — Чи випадково пастор не зустрічав такого значення? Або «зал відльотів»? Мали б тверді докази присутності палеоастронавтів і їх антигравітаційних апаратів у місті.
— Не сійте мені тут єрессю! — обурюється Баба. — Церква Христової Стації — отже, доказ твердий!
— Майстре?! — кличе на допомогу Фома.
— Про що взагалі тут дискутувати? — самовдоволено каже Єпіфаненко. — Ми на межі світів, на межі часів. У цьому я не маю жодних, кажу, жодних сумнівів!
Настає мить рівноваги; тиша аж булькотить у вухах. Лише через хвилину лунає приглушений голос Бабки:
— Чистилище?
— Як хто хоче. Як прихильник екуменізму, я віддаю перевагу терміну: проміжні засвіти.
*
Марта Козловська — авторка романів, що грають із конвенцією та виходять за межі уяви й польської мови. У своїх творах вона звертається до традицій авангардистів і європейських сюрреалістів, постійно «збиваючи з рейок» мову й читацькі звички. Поетика абсурду дає їй змогу зазирнути «всередину» речей і подій, де ґротеск стає відмичкою для опису нагальних проблем споживацького світу.
*
Переклад і видання книжки здійснено за фінансової підтримки Інституту книжки у Кракові
Переклав із польської мови Юрій Матевощук
228 с.
120х160мм
м’яка обкладинка
ISBN 978-617-692-956-7
