Карлос Кардозо (1973) – інженер і літератор з Ріо-де-Жанейро, представником нової поетики та одним з провідних авторів свого покоління. Його доробок вирізняється в дискурсі сучасної поезії Бразилії особливим стилем та образністю. 2019 року автор отримав нагороду від Асоціяції мистецьких критиків Сан-Паулу (APCA) за ориґінальну поетичну творчість.
Валерія Глотова (1988) родом з Тернополя, тут же закінчила магістратуру Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за спеціальністю «Переклад», де опанувала мистецтво перекладу з англійської та французької мов. Працюючи протягом кількох років у країнах Азії та Південної Америки, самостійно оволоділа португальською та іспанською мовами. Опублікувала переклад на українську оповідань мало знаного у нас класика бразильської літератури Жуакіна Марії Машаду де Ассіса. Переклад віршів Карлоса Кордози – перекладацький дебют Валерії у царині поезії.
*
МИНУЛЕ
Минувше стало минулим
і вільною є лагуна Родріго де Фрейтас
і їх мертва риба пливе.
І на ньому я зосереджуюсь.
Минуле — джерело багатства
ось де я шукаю знання
саме там я знаходжу усе,
минуле важить більше,
ніж теперішнє
бо інколи у це минуле я повертаюся.
Майбутнє, яке я бачу, є заручником минулого, яке я знаю,
як капуста, яка проростає зі свого паростка
як дерево, яке колись було насінням,
минуле це меланхолія,
і раптом
це все, що я хотів.
*
Переклала Валерія Глотова
84 с.
145х160мм
Квітень 2020
ISBN 978-617-692-571-2
