Моніка Герцеґ (1990) – хорватська поетка, драматургиня та редакторка. Отримала кілька важливих нагород і відзнак одразу ж після видання дебютної поетичної книжки. Вкрай успішна в жанрі драматургії та співпрацює з Хорватським національним театром в Заґребі. Вірші Моніки перекладали багатьма мовами, а книжки її вийшли в Македонії та Франції. Бере участь у європейській поетичній платформі «Versopolis», завдяки чому її доробок добре знаний поза кордонами Хорватії. За активну життєву позиції та громадську діяльність Моніка нагороджена премією «Fierce Women» 2021 року. Виховує двох дітей, мешкає та працює в Заґребі.
*
Іван Лучук (1965) – український письменник, відомий як паліндроміст, співтворець літературних формації «ЛуГоСад» і «Геракліт», філолог, автор найдовшого паліндромного тексту (3333 знаки) в українській літературі «Епос і нині сопе» (1993). Створив варіянт української латинки. Іван є одним із чолових діячів української літератури кінця ХХ століття та став інспіратором для наступних поколінь літераторів. Член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Міжнародної асоціації україністів, Міжнародної асоціації білорусистів. Співзасновник Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації візуального мовлення, «ПУП» (Планетарна Управа Паліндромії) тощо.
*
спадкові хвороби
перстень пружину і ще один перстень і декілька чеканок
все це знайшли в бабиному животі під рентґеном
ми довго дивилися на фото і не могли дійти згоди
є божевілля спадковим чи заразним
ще роками потім не приходила до нас
було напівсарна напівбабця
з болотом на копитах
боялися що нас забруднить
що посадить в нас насіння осені
яка нас обросте наче бур’ян
шануючи заповіти мого батька
за пупом
казала мені що мала повно хлопців і оленів
а одного разу знайшли її розповідають
і з попом
край потоку
*
Переклав зі хорватської Іван Лучук
80 с.
145*165мм
Жовтень 2021 року
ISBN 978-617-692-643-6
