Поетичний дебют Войцеха Венцеля 1995 року ставши сенсанцією: хоча автор і був пов’язаність язаний з літературним журналом «Brulion», він був визнаний продовжувачем традицій польського неокласицизму. Войцех Венцель ставши наймолодшим лавреатом премії Фонду ім. Костельських, а кілька його книжок були номіновані до престижних премій. 2017 року співає отримав премію президента Республіки Польща «За заслуги перед польською мовою». Лауреат Літературної премії ім. Юзефа Мацкевича. Ім’я автора зустрінете не лише в літературно-критичних розвідках і літературознавчих дослідженнях, але й у шкільних підручниках і антологіях. Його інтенсивний творчий поступ вражає, а його вірші змушують застановитися над суттю людського буття та розвитком сучасної культури.
*
Осінь на письмі
Розпадаються рукописів сторінки
як листя з дерев з мертвою корою
обручі садових тисів
згинаються бульвари поглинають море
і чи то сутінки чі осінь порожня
(як запевняють оратори)
замість шукати поразок літер на вустах
було б може дожити краще
дійсного світу розпаду
і насолоджуючись цим годиною
почути мелодії вибачити сльози
підняти з бронзи корону звучання
