Книжка про загублений напівуявний світ, в якому має необережність опинитися загублений у собі молодий чоловік – з польським паспортом, з польськими звичаками, польським іменем і польською мовою посеред надреального й непізнаваного Бердичіва. Повість крутиться навколо раптової загибелі свиней, але головна історія все ж відбувається в голові головного персонажа: його психічна трансформації і стає найбільш захопливою сюжетною лінією, які би дикі й шалені події не відбувалися навколо його особи. Чи йому вдасться віднайти самого себе, свій паспорт, свій годинник, дорогу додому? Запитайте про це книжку, вона може відповісти несподівано.
*
— …Старо-церковно-слов’янською «Бердичів» означає «митний пункт, прикордонний пункт». Найчастіше слово використовується у значенні «зал очікування».
Баба аж благоговійно зітхає:
— Найсвятіша правда. Кажуть, що між смертю та воскресінням Господь Ісус у нас у Бердичіві постояв!
— «Термінал»! — виривається Фомка. — Чи випадково пастор не зустрічав такого значення? Або «зал відльотів»? Мали б тверді докази присутності палеоастронавтів і їх антигравітаційних апаратів у місті.
— Не сійте мені тут єрессю! — обурюється Баба. — Церква Христової Стації — отже, доказ твердий!
— Майстре?! — кличе на допомогу Фома.
— Про що взагалі тут дискутувати? — самовдоволено каже Єпіфаненко. — Ми на межі світів, на межі часів. У цьому я не маю жодних, кажу, жодних сумнівів!
Настає мить рівноваги; тиша аж булькотить у вухах. Лише через хвилину лунає приглушений голос Бабки:
— Чистилище?
— Як хто хоче. Як прихильник екуменізму, я віддаю перевагу терміну: проміжні засвіти.
*
Марта Козловська — авторка романів, що грають із конвенцією та виходять за межі уяви й польської мови. У своїх творах вона звертається до традицій авангардистів і європейських сюрреалістів, постійно «збиваючи з рейок» мову й читацькі звички. Поетика абсурду дає їй змогу зазирнути «всередину» речей і подій, де ґротеск стає відмичкою для опису нагальних проблем споживацького світу. За освітою культурна антропологиня, працювала аналітикинею соціально-політичної ситуації на Близькому Сході та в Центральній Азії, брала участь у польських військових місіях в Іраку та Афганістані. Дебютувала у 2019 році ґротескним романом-подорожжю «Stopa od nogi», у наступні роки вийшов її «B.Bomb» (2020). За «Бердичів» (2022) отримала Гран-прі фестивалю «Kryminalna Warszawa»; роман також увійшов до фінальної п’ятірки книжок, номінованих на Літературну премію Європейського Союзу (European Union Prize for Literature).
Юрій Матевощук — український поет, перекладач, журналіст і менеджер проєктів у сфері культури. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну — військовослужбовець. Виконував функції керівника та програмного директора «Мистецького фестивалю «Ї» та координатора сцени «Amphitheatre» на фестивалі «Faine misto». Член НСПУ з 2014 року, член PEN Ukraine з 2020 року. Автор перекладів книг Корнеля Філіповича, Юстини Соболевської, Войцеха Бжоски, Конрада Янчури, Пйотра Черського, Марти Ґушньовської.
*
Переклад і видання книжки здійснено за фінансової підтримки Інституту книжки у Кракові
Переклав із польської мови Юрій Матевощук
228 с.
120х160мм
м’яка обкладинка
ISBN 978-617-692-956-7