…У період пандемії я був у повній дірі, лише завдяки підтримці друзів, гурту The Boỳlers, матері, Барбари Рибіцької, котра вже померла, Фонду ім. Віслави Шимборської, Літературної Унії, зборові коштів у Спілці польських письменників, дякуючи Краківській школі поезії, а це велика маса людей, сто чи двісті, я прийняв рішення про дослідження стародавніх метричних стіп в польській мові, у собі, в думках і — першим результатом таких досліджень став вірші «Добридень; вже краще», який ще прикутий ланцюгом до знайомих норм, щось цей вірш у стані нагадати, Малларме?
Коли я остаточно побачив цей вірш записаним на аркуші (було це вдень, коли я влаштовував вдома вечірку й чекав на молодих поетів: Давід Матеуш, Пшемек Суханецький, Міхал Митнік), і коли вони прийшли, я показав їм папір з якимись плямами від кави й масла, і сказав, що я впіймав слід, знайшов стежку, є, знаю, про що мені йшлося, а вони зовсім не зрозуміли, ми посиділи за пивом, вони пішли, і потім прийшов Мілош Бєджицький (МЛБ), я показав йому той аркушик, він полежав із тим, деколи рахував на пальцях і зрозумів, про що йдеться, ну й потім став редактором цієї книжки, дякуючи йому я уникнув кількох суттєвих помилок, бо є принаймні є одна людина в цьому місті KMLU, яка розуміє гаряче питання метричних стіп, не обов’язково гарячих стіп, чи гірських стіп, але саме метричних стіп як можливості збагачення ритмічного, мелодичного чи якого-небудь іншого…
Роберт Рибіцький
*
…Мовець, оспалий потребою повідомлення, а не той, який вепром розрихлює матерію мову, в синтаґматичності та номеклатурності мовлення не думає про альтернативні способи на висловлювання. Врешті, яка ж це проблема, коли стару систему віршування я не можу влити в новий міх сучасної мови? Це справа середовищна, вирішення якої потенційно здатне відкрити новизну в поетичному мистецтві…
…Мова породжує метрику. Гекзаметр не пута й тягар, а зручність: технологія, котра була тривалий час вкрай зручною для зберігання даних. Дискета минувшини, давньофлешка, архаїчна хмара…
…Я повинен був стати на бік компромісу — подекуди українська милозвучність отримала копня заради реконструкції архаїчних стіп. Редакторове відтяли би мені пальці за це свавілля, але — ану! — спробуймо, Роберте, синхронного читва!..
Юрій Завадський
*
Добридень; вже краще
Добридень, дню в злій млі. Млистий дню.
Кущ-хвощ в дім,
вись, лід, сніг;
шов, крій, зріз.
Зазвичай легально в продажу є трава.
Гриз стовбур, пес гриз хліб. Сльотний дню.
В двері впрись,
вись, лід, сніг,
пив, їв, спав.
Зазвичай дає мені копня трава.
Лепський ум, злих міць вод. Темний дню.
День дна хат,
вись, лід, сніг,
тло — трем, тінь.
Зазвичай засинаю посеред вірша.
*
Роберт Рибіцький (1976) походить із міста Рибнік, поет. Вивчав право й полоністику в Катовицях. Мешкав у багатьох містах Європи, зараз осів у Кракові. Автор книжок «Epifanie i katatonie» (2003), «Motta robali» (2005), «Stos gitar» (2009), «Gram, mózgu» (2010), «masakra kalaczakra» (2011), «Dar Lůzrů/Dar Meneli» (переклад чеською, 2014), «Dar Meneli» (2017), «Podręcznik naukowy dla onironautów» (2018), «POGO GŁOSEK» (2019), «Squatters’ Gift» (переклад англійською, 2021), «Gram mozku» (переклад чеською, 2021), «blask glac» (2021), «myśl śliną» (2022), «Kotlet frazy» (2024). Організовує в Кракові OPEN MIC та співпрацює в Краківській Школі Поезії. Член Спілки польських письменників у Кракові.
Юрій Завадський (1981) — поет, перекладач і видавець з Тернополя. Автор надцяти поетичних книжок українською та польською мовами. Переклав із польської і видав добрий десяток книжок, серед яких поезія, проза, репортажі та інтерв’ю. Викладає польську мову та літературу в Кременецькій академії.
*
84 c.
січень 2025
140х165мм
м’яка обкладинка
ISBN 978-617-692-920-8