Корнель Філіпович — неперевершений майстер оповіді. Лаконічні та зрозумілі, атмосферні та драматичні, його твори випромінюють незвичайну емпатію до світу та людини. Почуття гумору, дух іронії та приховані сенси надають їм надзвичайної легкості, а дар проникливої спостережливості надає маргінальним, майже банальним подіям нового значення. Ця добірка оповідань свідчить про блиск, універсальність та позачасовість прози автора.
*
Не знаю, звідки я взявся. З ночі, туману чи безодні? З таємничих шерехів, нечітких, розмитих образів чи незвичних запахів? Не знаю. Але мене все влаштовувало, і я не збирався ні про що інше думати та не намагався щось пригадувати, хоча, кажуть, мені вже виповнилося тоді чотири з половиною роки. Я існував, бо був. Лягав спати, прокидався, пив молоко та їв кукурудзяний хліб. Я одягався, ставав біля вікна та дивився на двір. Я бачив все довкола, чув розмови людей, гавкіт собак і спів птахів.
Мій батько тоді ще був на війні…
*
Переклав із польської Юрій Матевощук
368 с.
130*200мм
м’яка обкладинка
Червень 2026
ISBN 978-617-692-970-3
