Видавництво «Крок» та Інститут літератури мають приємність презентувати читачеві видання «Української трилогії» Юзефа Лободовського. «Очерети» (Komysze), «У станиці» (W stanicy) і «Зворотний шлях» (Droga powrotna) уперше вийшли друком у Лондоні в 1960-х роках. У Польщі їх не видавали аж до 2018 року, та й те видання вже практично на ринку недоступне. Незначний наклад швидко розійшовся. Звідки ж така тривала відсутність автора на батьківщині?
Юзеф Лободовський – це постать, яка викликала емоції. Молодий і гнівний поет був богемним ватажком – спочатку в Любліні, а потім у Варшаві – і запам’ятався неприборканим забіякою. Перед Другою світовою війною він був редактором лівих «пролетарських» часописів. Лободовський залишався під впливом революційних ідей, також демонстрував їх у своїй поезії та сповненій темпераменту публіцистиці. Однак реальність відносно швидко перевірила істинність пристрасно сповідуваних поглядів. У 1930-ті роки до Лободовського, що мешкав у Любліні, дійшли новини про жахливий голод в Україні. Автор, який провів частину дитинства на південному Кавказі, пам’ятав буйні лани пшениці, море фруктів, безліч птаства, коней і численну рогату худобу козацької Кубані. Тож 1935 року він вирішив нелегально – контрабандистським шляхом – перетнути кордон і з’ясувати, яким є життя під владою більшовиків. Той гіркий досвід поклав край його союзу з комуністами.
На еміграції в Іспанії «Лобо» (так його називали) зв’язався з радіо «Мадрид», що було безжальнішим до комуністів, ніж радіо «Вільна Європа». Твори безкомпромісного в політичних і соціологічних оцінках митця неможливо було надрукувати в Польщі. До листопада 1980 року в комуністичній Польщі зберігалася цензурна заборона на прізвище Лободовського. Ні інформація про письменника, ні його творчість практично не доходили до батьківщини.
Чому «Українська трилогія», упродовж тривалого часу приречена на забуття, саме сьогодні може захоплювати? Кожен, хто її відкриє, переконається, що події тут відбуваються швидко й не дозволяють знудитися. Героїв полюбить за їхню фантазію, кмітливість і відвагу. Мова скорить незвичністю й чарівливістю архаїчних зворотів, а колоритна та сповнена суперечностей реальність Кубані зачарує мальовничістю.
Головним персонажем роману є дванадцятирічний Стась, який мешкає з батьками та сестрами в Єйську на Азовському морі. Хоч він іще дитина, його затягує в жорна історії. Брутальна дійсність після більшовицької революції лякає. Совєцька Росія початку 1920-х років – це місце постійних воєн, жорстокості та злиднів. Діти, що займаються вуличною торгівлею, та авантюристи, які живуть поза законом, стають тут друзями-нерозлийвода.
Однак найзловісніша реальність не здатна притлумити юнацької радості життя. Стась та інші герої входять у зрілий вік, коли все ще можливо, дружба й уява не креслять кордонів, а зачарованість нововідкритою сексуальністю вступає в конфлікт із глибоко закоріненим моральним почуттям.
Живі історичні реалії пульсують у романі про малого поляка з Єйська, а розчинені в ньому автобіографічні мотиви виповнюють цю історію щирими емоціями. Лободовський у своєму романному циклі використав спогади дитинства, аби змалювати колоритний світ козаків, вірмен, українців, поляків, євреїв, православних і католиків, які живуть разом на тлі прекрасної природи Кубані – лиманів, степів і очеретів.
Читач, який зануриться в «Українську трилогію», переживе з героями незвичайні пригоди і порине в подорож у часі та просторі в місця, у які його не візьме жоден сучасний роман.
Запрошуємо відбути цю подорож з нами.
Юстина Пизя та Аліція Стемпняк
Видавництво Інституту літератури
*
Андрій Бондар, перекладач “Української трилогії”:
Дуже рекомендую другий том. Це продовження історії польського підлітка Стася на українській Кубані під час громадянської війни і в процесі встановлення совєтської влади. Хто читав перший том, той, мабуть, здогадується, що далі буде ще жорсткіше. Хто не читав ще зовсім, рекомендую замовити обидва томи і прочитати один за одним, і якраз тоді, може, з’явиться третій.
У другому томі розповідається про падіння козацько-куркульської культури Кубані під навалою більшовицьких орд. Знову вбивства і жорстокість, секс з неповнолітніми, постійне дихання смерті і велика воля до життя та опору. Хлопчик Стась у другому томі досліджує українську, козацьку Кубань, її культуру, побут, звичаї якраз у момент її загибелі. Українське село гине буквально в нього на очах. Але не спойлитиму. Повірте, це брила. Але це водночас така брила, яку і в самій Польщі мало хто знає. Можливо, тому, що Лободовський надміру українофіл. Його симпатія і любов до української стихії відчувається шкірою, коли читаєш.
Одне слово, Лободовський – абсолютний маст. Я хотів би, аби наші підлітки читали таку літературу. В цій пригодницькій трилогії про наших ворогів сказані найголовніші слова.
Можу довго про нього говорити. Тому замовкаю. Бо третій том, пані та панове – це взагалі щось немислиме.
*
Фінальна частина “Української трилогії” Юзефа Лободовського завершує історію героїв та ставить важливі питання перед читачами, котрі не можуть бути вирішені тут і зараз. Широка етнічна й історична картина української Кубані в трилогії стала не лише метафорою трагічних перетворень, але й символом прагнень й великої людської волі.
Книжка видана за підтримки та в співпраці з Інститутом Літератури в Кракові та Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща
Переклав із польської Андрій Бондар
Червень 2024
145*200мм
400 с.
ISBN 978-617-692-886-7
