ГОСТІ ВИДАВНИЦТВА «КРОК» 2019 РОКУ

Конрад Янчура / Konrad Janczura – Польща

jancyura

Конрад Янчура працював копірайтером, журналістом, літературним критиком і контрабандистом. На разі працює в ІТ. Мешкав у Бухаресті, Кракові та Любачові. «Контрабандисти» – це дебютна прозова книжка Конрада Янчури. Книжку переклав Юрій Матевощук – поет, перекладач, організатор Мистецького фестивалю «Ї», координатор подій в книгарні «Є» в Тернополі, директор «Культурного центру Івана Марчука» в Ланівцях. Автор чотирьох поетичних книг. Автор перекладу книг Корнеля Філіповича «Провінційний роман» та Пйотра Черського «Отець відходить». Лауреат премії ім. С. Будного. Член НСПУ. Обоє взяли участь у у Мистецькому фестивалі “Ї” в Тернополі в травні, BookForum у Львові у вересні та фестивалі “Фронтера” у Луцьку в жовтні 2019 року.

Двоє хлопців з маленького села біля Любачова нещодавно стали контрабандистами. У багажнику синього пассата вони перевозять через український кордон сигарети «Прима», горілку «Хлібний дар», цукерки, халву та кетчуп. Сенсей, локальний ватажок цього бізнесу, намагається «підняти» своїх підопічних на вищий рівень. У грі з’являється таємничий вантаж для Едо з Пшемишля… «Контрабандисти» – це не тільки трилер про провінційну мафію. Це також загальна картина підкарпатської провінції, де панує анархія і ксенофобія. Після прочитання перших п’яти сторінок тексту, мені одночасно хотілося плакати і блювати, з усвідомленням того, що я ненавиджу Польщу і більше не хочу тут жити. Якщо автору йшлося саме про такий ефект, то йому це вдалося,” – написала про цю книжку Кая Путо, журналістка, редакторка та перекладачка. Зємовіт Щерек, письменник і журналіст: “«Контрабандисти» Янчури – це книжка про Підкарпаття, якої не було до цього. І хто його знає, чи раніше взагалі було таке Підкарпаття. Вічне пограниччя перетворилося на кордон, за яким живуть демони. Ними дуже легко лякати, на них легко спихати те, що сам пропускаєш попри вуха. Янчура пише просто, прямо і сильно. І переконливо. Читається все швидко, шкода, що не довго.”


Паата Шамуґія / პაატა შამუგია – Сакартвело

paata

Один із найвпливовіших та найпровокативніших сучасних поетів Грузії-Сакартвело. Наразі Паата є президентом грузинського ПЕН-центру. Найбільшу популярність автору принесла його книжка “Шкіра пантери” 2006 року, в якій автор зробив переоцінку центральному твору традиційної літератури Сакартвело “Витязь у тигровій шкурі”. Питання про цю книжку Паати навіть розглядав парламент і стояло питання про відлучення автора від церкви. 2015 року він видав книжки “Шизо-національні вірші”, завдяки якій поет отримав премію SABA. Книжка українською “Шизовірші” вийшла в перекладі Тамти Ґуґушвілі та Юрія Завадського 2019 року. Поет узяв участь у Мистецькому фестивалі “Ї” в Тернополі в травні 2019 року.


Валерій Бутевич із поезією Збіґнєва Герберта / Zbigniewа Herbertа – Польща

73482593_10215769742336383_6830822137675120640_o

Збіґнєв Герберт (1924, Львів — 1998, Варшава) — польський поет, есеїст і драматург. Один з найбільш впливових польських поетів другої половини ХХ ст., творчість якого перекладена на основні мови світу. Збірка “Пан Cogito” була опублікована у 1974 р., вплинувши на розвиток польської поезії, а її головний герой став незмінним атрибутом текстів Герберта, з’являючись у всіх наступних поетичних збірках: “Рапорт з міста в облозі” (1983), “Елегія на прощання” (1990), “Ровіґо” (1992) і “Епілог бурі” (1998). Постать Пана Cogito — це водночас alter ego поета, літературна маска, за допомогою якої автор висловлюється на довільні теми, зберігаючи дистанцію до свого персонажа, а також збірний портрет інтелектуала Центрально-Східної Європи. Від самого початку творчої активності поезія Герберта тяжіла до філософської проблематики, у постаті Пана Cogito вона знайшла своє ідеальне втілення, поєднавши у собі універсальність абстрактних філософських проблем з долею конкретної людини на тлі драматичної історії XX ст. Ім’я головного героя відсилає до філософії Рене Декарта, проте це не пряма ілюстрація тези: cogito ergo sum, це дискусія з традицією усієї західної філософії від Платона до Ніцше. “Пан Cogito” — це пригоди втіленої свідомості, що шукає фундамент для гідного і розумного людського життя. Валерій Бутевич — перекладач і літературознавець, доктор філософії, співробітник Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві. Валерій узяв участь у BookForum у Львові у вересні 2019 року.


Раян Ван Вінкл / Ryan Van Winkle – Шотландія

ryanvanwinkle_square

Поет, редактор та перформер. Мешкає в Едінбурґу в Шотландії. Книжка «Добра темрява» отримала відзнаку як книжка року від Saltire Society 2015 року, видана в поетичній серії видавництва «Крок» 2018 року в перекладі Наталії Семенів. Друкувався в часописах «New Writing Scotland», «The Prairie Schooner» та «The American Poetry Review». Раян співпрацює в організації «Highlight Arts», яка організовує фестивалі та перекладацькі варштати в Сирії, Пакістані та Іраку. 2012 року поет отримав стипендію Роберта Луїса Стівенсона, а 2018 – стипендію Джессі Кессон. “Завтра, ми житимемо тут” – друга книжка поета українською мовою, проте перша книжка поета англійською. Перекладачка Наталія Семенів народилась і мешкає у Тернополі. Навчалась у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, згодом працювала на тамтешній кафедрі теорії і практики перекладу на посаді лаборанта й асистента. З 2015 року зосередилася на перекладі книжок – як художньої літератури, так і нон-фікшну. Перекладає з англійської мови. У видавництві O.K. Publishing вийшли друком її переклади Вірджинії Вулф («Флаш») і Ґертруди Стайн («Автобіографія Еліс Б. Токлас»). Обоє автор і перекладачка взяли участь у Мистецькому фестивалі “Ї” в Тернополі в травні 2019 року та BookForum у Львові у вересні 2019 року.


Роман Хонет / Roman Honet – Польща

honet

Польський поет, редактор, журналіст. Мешкає під Краковом. З 1995 до 2008 року редагував літературно-мистецький двомісячник “Студіум” та книжкову серію, котру видавав журнал. Співредактор мережевого журналу LiterackaPolska.pl. Лауреат Поетичної премії ім. Віслави Шимборської 2015 року за книжку “Світ належав мені”, премію від поділив з іншим лауреатом, Яцком Подсядлом. Романа Хонета називають представником напряму тзв. “осмілілої уяви” у найновішій польській поезії. У стосунку до покоління також застосовують термін “нові екзистенціалісти”. Книжку “Світ належав мені” Романа Хонета переклав Юрій Завадський – український поет, переклада, видавець. Із 2009 року керує видавництом “Крок” і редагує поетичну серію, одну з книжок якої тримаєте в руках. Перекладає сучасну польську поезію. Видав десяток своїх поетичних книжок, ініціював видання унікальних книжок українською мовою, які наново відкривають культури Тихого океану. Учасник гурту Субпродукт, який відомий експериментами з шумом і текстом.


Яна Орлова / Jana Orlová – Чехія

orlova

Поетка і перформерка. У 2012 році видавництво «Павло Мерварт» опублікувало її збірку під назвою «Čichat oheň» з авторськими ілюстраціями, а в 2017 році видавництво «Вітряні млини» опублікувало її другу збірку «Újedě». Авторка займається мистецьким перформансом, який трактує як спосіб «оживити» поезію, надати їй додаткових відтінків і розширити засоби впливу. Вірші Яни Орлової особливо виділяються мінімалістичною формою і «сирою» мовою. Більше відомостей про авторку на її приватній сторінці: www.janaorlova.cz. Книжку “Падло й інші вірші” уклала й переклала Софія Челяк – культурна менеджерка, перекладачка з чеської мови. З 2016 року працює програмною директоркою ГО «Форум видавців», координаторкою поетичної платформи Versopolis в Україні. В 2016 році стала лауреаткою перекладацької премії Metaphora. У 2018 році видала дебютну книгу перекладів віршів чеського бітника Вацлава Граб’є «Блюз для божевільної дівчини» у видавництві «П’яний корабель». Має особливу здатність влазити у всілякі скандали. Поетка взяла участь у BookForum у Львові у вересні 2019 року.


Тадеуш Домбровський / Tadeusz Dąbrowski – Польща

Dabrowski

Польський поет, есеїст та літературний критик. Автор шести збірок поезій, зокрема «Те Deum» (2005, 2008), «Чорний квадрат» (2009), «Поміж» (2013) та мініповісті «Беззахисна риска» (2016). Вірші перекладені на двадцять три мови, поетичні збірки у перекладі видані у шести країнах, зокрема давніше в Україні – «Чорний квадрат» (Meridian Czernowitz, 2013). Редактор журналу «Топос» та художній керівник фестивалю «Європейський поет свободи». Мешкає в Ґданську. Книжку “Засіб вираження” переклали Остап Кінь і Василь Лозинський. Василь Лозинський – поет, перекладач і есеїст, літературний критик та куратор. Редактор інтернет-журналу «prostory». Живе та працює у Києві. Остап Кінь – дослідник літератури. Мешкає у Нью-Йорку.


Інґмара Балоде / Ingmāra Balode – Латвія

mlarge_56dc09ea

Латвійська поетка і перекладачка. Перекладає сучасну польську та американську поезію та прозу. Вивчала скульптуру, прикладні мистецтва та польську культуру в Латвійській академії культури. За свою першу поетичну книжку «Ledenes, ar kurām var sagriezt mēli» 2007 року отримала Літературну нагороду за найкращий дебют, а за книжку «alba» 2012 року — Латвійську літературну нагороду за найкращу поетичну добірку. Сьогодні Інґмара викладає, займається перекладами та виховує сина. Над книжкою “Альба” працювали двоє переклалачів. Маріс Салейс — відомий латвійський поет, перекладає з української, польської, російської мов. Книжка Маріса Салейса «Мамо я бачив цю пісню» вийшла в нашій серії 2017 року. Юрій Завадський — український поет, перекладач, а також засновник видавництва «Крок» та натхненник цієї серії.